Вибір місця для малини

Насадження малини закладають, по можливості, недалеко від населених пунктів, щоб зменшити витрати праці та витрати на перевезення людей, підвезення тари, добрив та транспортування врожаю.

При виборі місця враховують стан під'їзних шляхів, можливості зрошення, використання додаткової робочої сили в період збирання врожаю та збуту. Під насадження малини найбільш придатні рівні ділянки чи схили (3-5 градусів). На таких місцях відбувається відтік холодного повітря і, таким чином, зменшується небезпека пошкодження рослин у зимовий період. На схилах більшої крутості значно погіршується водо-повітряний та поживний режими.

Важливо знати: Цілком непридатні для малини западини, блюдця, що знаходяться в умовах надлишку вологи та накопичення холодного повітря. У знижених місцях затягується зростання рослин, вони більше страждають від низьких температур та грибкових хвороб.

Погано переносить малина і підвищені сухі місця. Тут культура страждає від нестачі вологи, що призводить до часткового всихання пагонів, що плодоносять, ослабленого розвитку пагонів заміщення, подрібнення ягід і зниження врожайності.

На відведеній під малину ділянці рівень ґрунтових вод не повинен бути вищим 1,5 м від поверхні ґрунту. Ділянки з високим заляганням не можна використовувати під цю культуру, оскільки її коренева система не переносить надлишку вологи. При цьому послаблюється зростання, зменшується пагоноутворююча здатність, рослини підмерзають узимку, швидко старіють і відмирають. Продуктивність таких насаджень дуже низька. Сприятлива для малини наявність неподалік річок та великих водосховищ. У таких умовах пом'якшується коливання температури, підвищується вологість повітря, рослини менше ушкоджуються у зимовий період.

Важливе значення має наявність захисних насаджень, які значно покращують мікроклімат та послаблюють негативний вплив вітрів. За відсутності захисту взимку вітри висушують рослини та викликають підмерзання бруньок та пагонів. Протягом вегетації вітри перешкоджають нормальному запиленню квіток бджолами, збільшують транспірацію води листям, чим негативно впливають на розвиток рослин та їх врожайність.

Важливо знати. На одному місці малина може рости і плодоносити більше десяти років, але найбільш оптимальний період експлуатації насаджень вісім - десять років.

При більш тривалому та незмінному вирощуванні малини спостерігається виснаження ґрунту, що викликається одностороннім збідненням ґрунту мінеральними речовинами та, насамперед, мікроелементами, а також виділенням у ґрунт токсинів, що виробляються кореневою системою рослин. При тривалому вирощуванні малини в одному місці відбувається накопичення специфічних шкідників і хвороб, спостерігається зниження зимостійкості рослин через старіння, що призводить до різкого зменшення врожайності.

Найкращі умови для високої продуктивності малини створюються при вирощуванні її у спеціальних сівозмінах. Система сівозміни дозволяє періодично звільняти ділянку від бур'янів, створювати оптимальний поживний режим для розвитку рослин.

При вирощуванні малини використовують різні сівозміни, вибір яких залежить від ґрунтово-кліматичних та господарсько-економічних умов. Можна використовувати наступну систему сівозміни з таким чергуванням полів:

1 - овочеві культури (крім пасльонових);
2 - сидерати або вівсяна суміш на зелений корм;
3 - чорна пара;
4 – молода малина;
5 – 12 – плодоносна малина.

Передпосадкова підготовка ґрунту та посадки.

Підготовка ділянки під створення насаджень малини проводиться для створення оптимального водно-повітряного режиму ґрунту, знищення багаторічних бур'янів та шкідливих організмів та покращення забезпеченості ґрунту поживними речовинами.

Насамперед, на ділянці, де планується закладка плантації малини, необхідно провести повний агрохімічний аналіз ґрунту. У разі, якщо рН ґрунту знаходиться поза оптимальними для цієї культури межах (5,7-6,5), потрібно за рік до висадки малини провести ряд агротехнічних заходів для коригування реакції ґрунтового розчину.

Малина добре реагує на підвищений вміст гумусу у ґрунті. Тому перед закладанням плантації бажано внести 40-60 т/га гною. Альтернативою внесення органічних добрив є вирощування на полі, призначеному під посадку сидератних культур. Посів гірчиці з наступним закладенням її зеленої маси в ґрунт покращить його фізико-механічні властивості, зменшить тиск злаковими кореневищними бур'янами та покращить родючість за рахунок переведення недоступних форм азоту в доступні для рослин. Якщо за результатами розкопок кількість ґрунтових шкідників перевищує економічний поріг шкідливості, варто в якості сидератів використовувати алкалоїдний люпин.

При підготовці ділянки особлива увага приділяється звільненню її від бур'янів, серед яких найбільш небезпечними є багаторічні кореневищні та корене-паросткові (пирій, берізка, осот). Основну боротьбу з бур'янами краще проводити в паровому полі, використовуючи гербіциди суцільної дії.

Висока забезпеченість ґрунту поживними речовинами сприяє збільшенню кількості однорічних пагонів малини, їх росту та плодоношенню, довговічності насаджень. Тому відповідно до ґрунтового обстеження визначають норми внесення мінеральних добрив.

Після внесення органічних та мінеральних добрив проводять оранку на глибину 30-35 см.

Посадка

Садити малину можна і восени, і навесні. Осінні терміни посадки – кінець вересня – жовтень. У цей період зазвичай створюється сприятливий водний та температурний режими, що дозволяє рослинам добре прижитися та підготуватися до зими та своєчасно розпочати весняну вегетацію. Використовуючи восени вологу та тепло, підземні пагони за оптимальних термінів посадки встигають прорости близько до поверхні ґрунту. Навесні наступного року, коли ґрунт добре прогріється, вони дружно виходять на поверхню і формують міцні стебла та кореневу систему. Крім цього, осінній термін посадки менш напружений в організаційно-господарському плані. Восени посадку рекомендується завершити за 15-20 днів до постійного промерзання ґрунту.

Весняна посадка не завжди дає хороші результати, тому що бруньки малини починають розвиватися дуже рано і при запізненні з посадкою приживання рослин значно знижується.

Тому при весняній висадці рослин малини бажано використовувати посадковий матеріал, який був заготовлений з осені та зберігався у холодильнику. Посадку потрібно провести якомога раніше і в стислий термін, коли тільки починаються польові роботи.

Якщо використовуються саджанці, заготовлені безпосередньо перед посадкою, необхідно стежити, щоб не обламувалися етиловані паростки на кореневищі.

При посадці малини відстань між рядами встановлюють 2,5 - 3 м, між рослинами в ряду 0,5 м. Ширину міжрядь визначають залежно від наявності та параметрів трактора та сільськогосподарських машин, які будуть використовуватись при догляді за насадженнями. Розміщення рослин у ряду залежатиме від біологічних особливостей сорту, зокрема від їх пагоноутворювальної здатності. Сорти зі слабкою пагоноутворювальною здатністю слід розміщувати в ряду через 0,25-0,35 м, щоб прискорити утворення суцільної смуги пагонів і швидше отримати врожай.

Саджають малину переважно вручну.

Висаджують саджанці на глибину кореневої шийки. Неприпустимо, як поглиблення, так і висока посадка рослин. При глибшій посадці саджанці повільно розвиваються, невчасно утворюються паростки, інколи ж рослина взагалі гине. При надмірно високому розміщенні кореневої шийки можливе висушування коренів у весняно-літній період та підмерзання їх узимку.

Після посадки надземну частину стебел зрізають лише на рівні поверхні грунту.

АВТОРИ:
Босий Олег Володимирович
Дмитраш ​​Ніна Іванівна
Чепернатий Євген Володимирович
Поперечна Олена В'ячеславівна